Програма Української Націоналістичної Спілки

 

Програма Української Націоналістичної Спілки




Програма Української Націоналістичної спілки
В своєму рухові дух реалізується і через людську особистість, і через спільноту. Найвищим типом спільноти е нація, її буття обіймає всі напрямки діяльності духу. Нація не є просто скупченням людей, поєднаних за формальними ознаками, типу мова, тип вишивки, ширина шароварів, це є інтегрована особистість, для якої людина виступає лише моментом.

Як особистість, нація має свою свідомість, волю, своє обличчя і свій шлях. Побудова інтегрованої особистості якісно підвищує рівень людини, дає їй сенс буття, спонуку і можливості реалізації. Так для людини свобода волі випливає з духовної сторони людської природи і є функцією свідомості. Національна особистість є надсвідомістю для людини, тому її волевиявлення є свободою людини. Свобода, можливість реалізації людини прямо залежить від якості національної особистості. З нацією для тебе можливі великі вчинки. Це можуть бути великі помилки, але у великих помилках більше сенсу, ніж у дрібних буденних правдах. Через націю, через інтегрування себе до надособистості ти можеш досягнути найпотужнішого духовного зриву, в якому б напрямкові він не здійснювався.

Абсолют, до якого спрямовано цей зрив, який виступає його спонукою, є, таким чином, причиною і моментом розбудови нації.

Відношення до Бога інтегрованої особистості є на якісно вищому рівні, ніж відношення до Бога людини. Позаяк національний суб'єкт діє на свідомість і у свідомості людини, то має місце опосередковане (через націю) сприйняття Бога твоєю свідомістю, його опосередкована дія на тебе. Інтегрована особистість стоїть між тобою і Богом. Її бачення Бога є Богом для тебе.

Природня різниця людських схильностей знаходить своє вираження у складності, ієрархічності національної будови. Відповідна ієрархія забезпечує життєвість, відпорність, потенцію до розвитку нації і є однією з її ознак. Провідне місце в ієрархії займає верства, предметом діяльності котрої є нація, як така.

Занепад ієрархії означає занепад нації, стан отари, котрий дозволяє зовнішнім чинникам накидати масі свій інтерес. Зруйнування внутрішньої ієрархії означає для маси або панування зовнішніх сил, або диктатуру власного бруду.

Віки приниження і поразок змінили психологічний тип Української нації. Визначаючими рисами української духовності стали і в більшості є провінційництво і другорядність, основним творчим методом в усіх аспектах діяльності — наслідування чужих зразків. Нищівні удари, завдані підставам національного буття. В таких умовах уявляється безнадійною праця на збереження.

Єдиним способом подальшого виживання може бути лише облишення реставрації і початок інтенсивного національного будівництва, облишення позицій оборони і перехід до наступу. В основу плану цього будівництва і цього наступу мусить бути покладений заново усвідомлений і заново сформульований національний ідеал.

Тривалий час національний ідеал, національна мрія обмежувались ідеєю самостійності. Самостійність для нас мусить бути лише одним з моментів на шляху побудови України, як великої нації, котра зможе досягнути максимуму в усіх сферах духу, в усіх аспектах діяльності. Ми мусимо усвідомити, що нас влаштує лише така Україна, яка буде першою в політиці, в економіці, в науці та культурі. Нам не доводиться розраховувати на поступовий і природний плин національного процесу в Україні. Україну штучними методами було низведено до прірви, і лише так само штучно, свідомими зусиллями може бути піднято з неї. Розбудова нації є свідомий і штучний процес. Така мета зумовлює те виняткове місце націоналізму, котре він має посісти в усіх сферах буття суспільства і держави. Націоналізм є потужним творчим моментом у справі розбудови нації. Поняття націоналізму наповнюється для нас новим змістом: по-перше — це усвідомлення національного ідеалу і національної задачі; по-друге — це організоване зусилля по сформуванню нації і спрямування її до виконання задачі, до втілення цього ідеалу.

Ні самоусвідомлення, ні рефлексії, ні ієрархії. Нація в руїні, її розбудову, вже вкотре, ми починаємо знову. Це важка робота і довга війна, і поразка більш ймовірна, ніж перемога. Сучасник світ висуває великі труднощі на шляху націоналізму, на шляху створення нової нації. Інші пропонують свої можливості, представляють спокусливі і великі взірці.

Створення і усвідомлення нових сутностей, чим є розбудова нації, створення підставово нових сутностей вимагає великих зусиль, ризику і самопожертви, в той час як пасивність і підкора чужому легкі і приємні.

Логіка сучасного буття поборює націоналізм слабких і неповноцінних націй. Це логіка економічної інтеграції, логіка масової культури, логіка сили кількох націй, котра не терпить поряд з собою іншої сили, логіка слабкості — слабкість легка і безпечна в сучасному світі, а сила важка і поборюється чужою.

Націоналізм кличе отару до сяючої вершини, її погано видно з-за хмар, до неї треба карабкатись, збиваючи руки, проливаючи піт і кров, свою і чужу; а звичні проводирі ведуть в долину з яскраво-зеленою травою, куди легко втекти отарі, її будуть доглядати і акуратно стригти, а в призначений час тихо зведуть на бойню. Отара піде на бойню, якщо націоналізм запропонує лише ідеали. Між бойнею та ідеалом отара вибере бойню.

Націоналізм виступає для нас в трьох обличчях: як інстинкт, як теорія, як організований рух.

Стати націоналістом, тобто стати на шлях розбудови нації — означає протиставити себе всім. Стати в борню з усім Світом. Це треба усвідомити з самого початку, щоб уникнути розчарування в подальшому. Вони ніколи не пробачать тобі цього. Націоналізм переслідує цілі, що протирічать всьому порядку речей, що склався. В час всезагального спідління націоналізм ростить аристократію. Чи не стане проти вся світова підлість?

У Світі змагаються націоналізм і темні сили. Націоналізм спричинює прогрес. Ворожі йому скли спричиняють спідління, ентропію змітання, катастрофи від непередбачливості, матеріалізм, втрату сенсу життя. Націоналізм дає новий сенс життя Світові, без нього розчарування, ницість, хвороба.

Зараз дуже багато говориться про демократію. Як опозицією так і урядом. Це насторожує. Громадянські свободи і добробут — ось теми, якими обмежується серйозна політична розмова, на яких наголошується в програмах, з якими звертаються до населення. Національне питання присутнє, але віднесене до числа загальнокультурних проблем.

Ми знаємо, що громадянська свобода можлива лише за певного рівня розвитку суспільства, в тому числі за умов певного культурного рівня. Якщо перебити всіх міліціонерів — свобода автоматично не настане, це розуміють всі. Тоталітаризм сидить не в Кремлі, а в головах кожного з нас. Більш-менш тривале збереження громадянських прав та свобод можливе лише за умови високого рівня самоорганізації суспільства. Перш за все за умови його організацію в націю. Саме певний рівень розвитку нації дає можливість здійснення реальної свободи особи. Чим розвиненіша нація, чим вищий рівень національного самоусвідомлення, чим нація потужніша, тим вищі можливості реалізації особи, тим більше свободи і тим вищий добробут.

На сучасному рівні світового розвитку практично неможлива ефективна реалізація позанаціональної особи. Позанаціональна, зденаціоналізована особистість не є повноцінною особистістю, її свободи — фікція; добробут її суспільства — жалюгідний. З цієї точки зору розмови про демократію поза національною проблемою сильно скидаються на демагогію.

Косяться на націоналізм, на національний рух взагалі, анархісти і демократи всіх мастей. Національні демократи — більше демократи, ніж національні, навіть ті, для кого Бандера і Шухевич вже герої, а не бандити, поспішають відмежуватись від націоналізму. Чорна диктатура і тотальний терор чекають на них, якщо націоналізм не переможе. Поки суспільство Великої України є зденаціоналізоване, в ньому неможлива жодна демократія.

Об'єктивно наші інтернаціоналісти, що оперують демократичними гаслами, працюють проти нації і в кінцевому випадку проти демократії, позаяк створюють в суспільстві ілюзію, що можлива демократія без праці по розбудові нації. Вони зводять суспільство у постіг за болотними вогниками. Задачу треба розуміти, як задачу побудови нації. Всі політичні моменти, працю всіх політичних чинників треба оцінювати тільки з точки зору цієї задачі.

Як і віддавна, в сучасному Світі існує багато чинників, які зацікавлені у визискуванні українських ресурсів. З одного боку це вивіз інтелекту та сировини, тобто вивіз майбутнього нації, з другого боку — це переведення на її територію шкідливих виробництв. Це буде не тільки економічний удар по Україні, це буде страшний фізичний удар, який її остаточно зламає. Зденаціоналізована маса готова продаватися за невеликі гроші, аби тільки зелені.

Протистояти цьому визискові, цьому перетворенню України з союзної кормушки у загальноєвропейську годівницю, протистояти роботі страшних сил, що володіють багатим досвідом і неймовірними грішми ніколи не зможе наша доморощена демократія.

Демократія — розкіш сильних і смерть слабких. «Цнотлива та, котрої ніхто не побажав» — казали латиняни, а вони знали, що таке бажати і знали ціну демократичній цноті.

Протистояти цьому може тільки те, що єдине протистояло русифікації, коляборанству демократів та соціалістів, залізним німецьким колонам і страшній російській навалі, єдине світле, що породила Україна в XX столітті, гідність нації — український націоналізм.

В усіх країнах тільки націоналізм в організованих формах здатен протистояти зовнішньому тискові. Демократія — це те, що продається. Націоналізм — це те, що купує, або бере так, як нема за що купити.

Майбутнє України проглядається в кількох можливих варіантах: необільшовицька диктатура, диктатура зовнішніх чинників, місцева жлобська диктатура на албанський зразок, або націоналізм в організованих формах, єдиний, що може дати цій країні потужний поштовх в майбутнє, єдине, що зможе забезпечити в майбутньому тривале збереження громадянських свобод. Українська революція матиме два етапи: перший — національно-демократичний (встановлення Української веймарської республіки, розпродаж і розтягування по дрібних шматках), другий — рішучий вихід на сцену націоналізму в організованих формах (швидке формування нації і підготування можливостей її духовного зриву). Ми є люди другої хвилі. Наший шлях довший, але вся сучасна політика існує для того, щоб торувати нам шляхи.

Розбудова нації на етнічній чи поліетнічній субстанції завжди означала підкору цієї субстанції якійсь організації і подальше включення опанованої частини маси у виконання духовного здвигу організації. Це, безумовно, означає створення ієрархії.

Ми маємо справу зі складним матеріалом. Це не етнос. Це не Україна. Це спогади про Україну. Медитації. Той, хто найбільше пам'ятає, хто інтенсивніше переживає ці спогади, той має право на територію від Дону до Дністра. Організація, яка прагне бути приматом в усіх сферах діяльності, яка за організаційною логікою змагає до монополії в усьому, і є нація.

Випестовуй в собі ностальгію до нездатності інтегруватись в сучасність. Створи в собі сучасність сам. Ти сам — нація. Ти і подібний до тебе, ви двоє — держава.

Впізнавайте один одного по способу буття. Духовний зрив — спосіб вашого буття. Ви націоналісти. Бог хоче, щоб ви перемогли.

Задачею націоналізму є випестовування носія національності. Яким є тип носія національності в очах всієї отари? Клікуша, безумовно погане освічений і погано вдягнений, зі своєю вічною жовтосиньою ганчіркою, з мляво-патріотичними віршиками і занудними піснями.

Ти, позаяк ти називаєшся націоналістом, мусиш бути першим в усьому: в освіченості, в бійці, в своєму фасі, по своїй активності. Ти мусиш виділятися з натовпу гідністю, шляхетністю постави, інтелектом, відчайдушністю, де б ти не знаходився: на роботі, вдома, на барикаді чи в тюрмі. Дбайте за тим, щоб ні в якому разі, ніколи не бути схожими на людей маси.

Для отари сильною ідеєю є та, за котрою стоїть сила. Ви мусите бути сильними. Захоплення і страх мусите викликати в одномірних.

Ти обіцяєш втопити в розкошах цю країну? Ти, що маєш три рублі в кишені і приїхав повчати нас на тролейбусі, а не в мерседесі — так скажуть вони і будуть мати рацію.

Минули часи, коли організація могла дозволити собі виконувати лише політичну задачу. Тепер вона мусить бути живим втіленням національної ідеї — бути «яскравою, виключною, всеобіймаючою». Організація мусить збагати до своєї переваги в усіх сферах життя: в політичній, економічній, військовій. Хороша організація та, член якої реалізується через організацію. Організація захищає тебе. Твоя держава — організація.

В геополітичних умовах, що склалися, постання Української нації і сильної держави не вигідне нікому. На якомусь етапі може скластися так, що це буде не потрібне і національно-демократичним силам, не потрібне нікому, крім націоналістів. Як за Богдана і Івана, як за Симона і за Степана, лишиться в силі українська національна істина: опертя можливе лише на власні сили.

Першою твоєю думкою, коли прокидаєшся, мусить бути: Україна і я — разом з нею вже дуже давно у дуже глибокому багні. Твоя остання думка перед сном мусить бути: Україна мусить стати серцем Всесвіту. Велич — буде її ознакою. І моєю разом з нею.

Світ змінився. Експансія в старому сенсі цього слова не виправдовує себе. Не експансія, а інспансія. Превалювання за рахунок якісного перетворення своєї нації. Зараз могутність, вага і сила нації визначаються не тим, скільки вона зуміла забрати, завоювати, а тим, що вона дала Світові. Скільки ідей, нових технологій, музики, свого погляду на життя, скільки привнесла свого духу. Саме цим зараз диктують Світові. Втім, «не забуваймо про меч. Вчімося міцніше тримати його в руках».

Треба бути найліпшим, щоб бути найсильнішим. Чим більше нація привнесла у Світ, тим більше він став належати їй.

Немає сумніву, що наступне століття буде століттям націоналізму. Штука полягає в тому, щоб воно стало століттям українського націоналізму.

Ви, погано освічені, ви боязливі, слабкі і бідні, нудота — спосіб вашого буття. Та ось дух нації торкається вашого чола. Ваша душа прагне зриву. Зривайтесь. Буденність для вас вже меркне. Починає бути Бог і Україна.

В поході довгому від Байди до Бандери
Йде яром-долиною Україна.
У лузі хилиться червона калина.
Чи я іду в стрілецькому строю?
Все також Дорошенко попереду
І Сагайдачний позаду.


Создан 18 июл 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
3.90 КБ 2.66 КБ Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну»